Кортизону ацетат є глюкокортикоїдом-короткої дії. Він має фармакологічний ефект, пригнічуючи запальні реакції та імунні реакції, і клінічно застосовується при алергічних захворюваннях, аутоімунних розладах, наднирковій недостатності та інших станах. Його можна вводити системним або місцевим шляхом. Частота і тяжкість побічних реакцій безпосередньо визначаються шляхом введення, дозуванням і тривалістю лікування. Короткочасне-лікування низькими{6}}дозами зазвичай спричиняє легкі побічні ефекти, тоді як тривале-високе-застосування{8}}доз може спровокувати багатосистемні-побічні реакції, деякі з яких можуть бути стійкими та вимагати ретельного клінічного моніторингу. У цій статті обговорюються системні побічні реакції, побічні реакції,-пов’язані-з місцевим застосуванням, реакції,-пов’язані з відміною, і рекомендації щодо безпеки.
I. Багатосистемні побічні реакції, спричинені системним введенням
1.1 Метаболічні та ендокринні побічні реакції
Це найбільш типові побічні ефекти глюкокортикоїдів. Кортизону ацетат індукує перерозподіл жиру та викликає синдром Кушинга, який проявляється у вигляді центрального ожиріння, місячного обличчя, буйволячого горба, стрий шкіри та збільшення ваги. Це може підвищити рівень глюкози в крові та спричинити стероїдний-діабет, а контроль глікемії стає важчим у пацієнтів із-існуючим діабетом. Препарат підвищує екскрецію кальцію із сечею та пригнічує всмоктування кальцію в кишечнику. Пригнічуючи активність остеобластів і прискорюючи проліферацію остеокластів, тривале -застосування призводить до остеопорозу та, у важких випадках, до спонтанних переломів хребців і ребер. Тривала-терапія у дітей пригнічує секрецію-гормону росту, перешкоджає розвитку скелета та призводить до затримки росту.
Екзогенні гормони здійснюють постійний негативний зворотний зв’язок на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову (HPA) вісь, що призводить до атрофії кори надниркових залоз і зниження ендогенної секреції кортизолу.
1.2 Побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту
Кортизону ацетат посилює секрецію шлункової кислоти та пепсину та порушує бар’єр слизової оболонки шлунка. Це може спричинити або посилити виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, а в серйозних випадках – шлунково-кишкову кровотечу або перфорацію. Деякі пацієнти відчувають здуття живота, нудоту і підвищення апетиту. Пацієнти з активною пептичною виразкою стикаються зі значно підвищеним ризиком.
1.3 Побічні реакції з боку серцево-судинної системи
Тривале лікування викликає затримку натрію та води, підвищення артеріального тиску та спричинення гіпертонії. Він також підвищує рівень ліпідів у крові, прискорює атеросклероз і підвищує ризик ішемічної хвороби серця та тромботичних подій. У деяких пацієнтів можуть спостерігатися набряки та серцебиття.
1.4 Підвищений ризик інфікування через імуносупресію
Оскільки глюкокортикоїди пригнічують імунний захист, організм стає менш стійким до бактерій, грибків і вірусів. Пацієнти, які проходять лікування, більш сприйнятливі до інфекцій; запальні ознаки ранньої-стадії інфекції можуть маскуватися препаратом, що затримує своєчасну діагностику. Прихований туберкульоз і грибкові ураження можуть реактивуватися і поширюватися.
1.5 Нейропсихіатричні побічні реакції
Безсоння, емоційне збудження, тривожність і дратівливість є звичайними. У невеликої групи пацієнтів розвиваються манія, галюцинації, депресія або психоз. Ризики вищі у пацієнтів із психіатричним анамнезом. У дітей можуть спостерігатися судоми і відхилення в поведінці.
1.6 Очні побічні реакції
Тривале-системне застосування підвищує внутрішньоочний тиск і індукує стероїдну-глаукому та прискорює утворення катаракти. Також можуть спостерігатися екзофтальм і загострення очних інфекцій.
II. Побічні реакції, пов'язані з місцевою адміністрацією
Кортизону ацетат виготовляють у вигляді очних крапель і мазей для місцевого застосування. Місцева терапія, як правило, спричиняє менші побічні реакції, однак довготривале-застосування може призвести до системної абсорбції.
Для місцевого застосування: атрофія шкіри, телеангіектазії, порушення пігментації, гіпертрихоз, вторинний фолікуліт, бактеріальні або грибкові інфекції. Тривале нанесення на обличчя легко призводить до гормоно{1}}залежного дерматиту.
Для очних крапель: свербіж очей та гіперемія кон’юнктиви. Тривале-застосування може спричинити підвищення внутрішньоочного тиску та задню субкапсулярну катаракту; це погіршує пошкодження рогівки у пацієнтів з виразками рогівки.
III. Реакції відміни
Раптове припинення після безперервної-тривалої терапії протипоказано. Раптова відміна провокує синдром відміни через недостатню функцію HPA-осі, що проявляється у вигляді втоми, суб-лихоманки, міалгії, артралгії, поганого апетиту та гіпотонії. У критичних випадках може виникнути наднирковий криз, що супроводжується шоком і порушенням свідомості, що може становити-загрозу для життя. Зниження дози є обов’язковим перед повним припиненням.
IV. Резюме безпеки ліків
Кортизонацетат викликає широкий спектр побічних реакцій, більшість із яких залежать від дози- та курсу-. Клініцисти повинні суворо підтверджувати терапевтичні показання, приймати найменшу ефективну дозу та мінімізувати тривалість лікування. Пацієнтам, які перебувають на тривалому -лікуванні, потрібен регулярний контроль рівня глюкози в крові, мінеральної щільності кісткової тканини, внутрішньоочного тиску та електролітів. У разі серйозного шлунково-кишкового дискомфорту, постійних психічних розладів, болю в кістках, втрати зору або інших ненормальних симптомів необхідне швидке медичне обстеження. Коригування дози та припинення лікування ніколи не слід проводити без консультації лікаря.
